Логін:
Пароль:

Українська асоціація когнітивно-поведінкової терапії

Інформація для фахівців

Навчання КПТ

 

Навчання КБТ в Україні,

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) —  це один із небагатьох напрямків психотерапії з науково доведеною ефективністю.

Не дивлячись на те, що в Україні цей напрямок тільки почав розвиватися, є успішні навчальні програми, що дають можливість отримувати гарну якість оволодіння навичками когнітивно-поведінкової терапії.

З 2009 по 2013 роки «Інститут психотерапії й клінічної психології» проводив  в Києві дворічні навчальні програми для психологів і психотерапевтів з когнітивно-поведінкової терапії. Завдяки цим програмам близько 60 фахівців отримали навчання основам когнітивно-поведінкової терапії.

В 2010-2011 роках Інститут інтегративної когнітивно-поведінкової терапії (Хессен, Німеччина) проводив свої проекти по навчанню фахівців у Києві та Вінниці та познайомив близько 40 фахівців з варіантом інтегративної КПТ.

З червня 2011 року Український інститут когнітивно-поведінкової терапії, при підтримці Оксфордского центру когнітивно-поведінкової терапії, Українського Католицького Університету розпочав у Львові трирічні програми навчання  з когнітивно-поведінкової терапії. На сьогоднішній день близько 100 фахівців отримали трирічну освіту КПТ та 20 з них виконали всю програму навчання та мають Європейську акредитацію КПТ-терапевта. В процесі отримання трирічної освіти за Оксфордською моделлю ще біля 100 фахівців та планується наступний набір. Крім цього Український інститут когнітивно-поведінкової терапії провів спеціалізовані навчальні проекти зі схема-терапії, майндфулнес-орієнтованої КПТ, травмо-фокусованої КПТ, а також проводить навчальну програму з КПТ навчання на викладача/супервізора методу КПТ.

 

В 2016-2017 роках Київський інститут сучасної психології та психотерапії (КІСПП) проводив  вступний курс «Основи когнітивно-поведінкової терапії» - дворічну програму навчання для психологів, соціальних працівників та психіатрів, які бажали ближче познайомитися з методом КПТ. Він включав: ознайомчі семінари з базових технік КПТ та корекції помилкових стратегій мислення, тренінги та ознайомлення з КПТ в клінічній практиці. Дана програма реалізується українськими викладачами-аспірантами КПТ та фахівцями з КПТ з інших країн. (Більш детально –  на сайті http://www.kispp.com)

На сьогоднішній день,  Український інститут когнітивно-поведінкової терапії (УІКПТ), пропонує:

 психологам, психіатрам, лікарям-психотерапевтам, що бажають здобути повну освіту в КПТ,  чотирирічну програму навчання, що веде до акредитації як когнітивно-поведінкового психотерапевта у відповідності до акредитаційних стандартів Європейської асоціації поведінкових та когнітивних терапій (EABCT). Дана програма викладається у співпраці акредитованими українськими та закордонними викладачами /супервізорами методу КПТ і включає в себе: 16 трьохденних семінарів; 200 год. клінічної практики щонайменше з 8 клієнтами "проведеними" під супервізією від початку до завершення терапії; 60 годин супервізій; самостійну роботу учасників (опрацювання літератури, робота у групах відпрацювання практичних навичок та інтервізії, виконання домашніх завдань та ін.); оцінювання аудіозаписів сесій та письмових описів випадків та ін. На даний момент, відкрито прийом аплікаційних заявок на навчальну програму у  Львові. Дата початку навчання - дивіться на сайті  https://i-cbt.org.ua/navchannja/. 

УІКПТ організовував також спеціалізовані навчальні проекти зі схема-терапії, майндфулнес-орієнтованої КПТ, спеціалізації з КПТ з дітьми та підлітками, а також навчальна програма з КПТ поглибленого рівня з перспективою навчання на викладача/супервізора методу КПТ. 

 

Чотирирічна програма «Когнітивно-поведінкова терапія» (Львів)

1. Введення в теорію КПТ. Обстеження й формулювання.

2. Загальна організація терапевтичного процесу в моделі КПТ.

3. «К» у КПТ — основні когнітивні втручання.

4. «П» у КПТ — основні поведінкові втручання.

5. КПТ депресії, біполярного розладу, робота із суіцидальними пацієнтами.

6. Вступ у КПТ тривожних розладів. КПТ із панічним розладом з агорафобією, «тривогою за здоров’я» і генералізованим тривожним розладом.

7. КПТ обсесивно-компульсивного розладу, соціальної фобії й інших специфічних фобій.

8. КПТ із дітьми й підлітками.

9. КПТ із розладами особистості. Схема-Терапія.

10. КПТ із посттравматичним стресовим розладом.

11. КПТ розладів харчової поведінки.

12. «Третя» хвиля КПТ: майдфулнес, орієнтована на співчуття й ін. Огляд КПТ з подружжями, психотичними пацієнтами, особами, що зловживають психоактивними речовинами групами й ін.

  

СТАНДАРТИ АКРЕДИТАЦІЇ ЯК КПТ ТЕРАПЕВТА

1. Завершена базова освіта у сфері охорони психічного здоров’я (лікар-психіатр, лікар-психотерапевт, лікар-психолог,  психолог, практичний психолог, соціальний працівник).

2. 450 годин навчання теорії і практики КПТ, з них щонайменше 200 годин від визнаних/ акредитованих викладачів КПТ у «очній» формі навчання, з них щонайменше половина часу присвячені розвитку практичних навичок.

3. 200 год. клінічної практики щонайменше з 8 клієнтами успішно "проведеними" від початку до  завершення терапії, з трьома різними видами проблем щонайменше, з загальною тривалістю терапії не менше 5 сесій.

4. Усі ці щонайменше вісім клінічних випадків мають представлятися регулярно на супервізії та інтервізії (сумарно щонайменше 45 год. супервізій у визнаних/акредитованих супервізорів методу КПТ) , щонайменше у трьох випадках – з допомогою теж аудіо/відеозапису (або ж проведення терапії у присутності супервізора). 

5. Щонайменше два з супервізованих клінічних випадків мають бути представлені у формі письмових описів (2-4 тисячі слів) і бути позитивно оцінені супервізором.

6. Позитивне оцінювання двох аудіо/відеозаписів сесій за допомогою шкали CTS.

7. Позитивне оцінювання в усіх методах підсумкового контролю знань та навичок у навчальній програмі та позитивна оцінка підсумкової дипломної роботи.

8. Позитивна загальна оцінка супервізором супервізанта за шкалою оцінювання компетентності у КПТ (ШОК-КПТ, яка включає оцінку теоретичних знань та практичних навичок КПТ, загальних  психотерапевтичних навиків та компетенцій, а також належного розуміння себе, своєї особистості та своїх можливих особистісних труднощів, які можуть бути за торкнуті в умовах психотерапії, та здатності до їх вирішення).

9. Рекомендація супервізора щодо акредитації на КПТ терапевта (рекомендаційний лист щонайменше від одного супервізора).

10. Дотримання етичних стандартів УІКПТ

11. Членство в УІКПТ


КРИТЕРІЇ РЕАКРЕДИТАЦІЇ ЯК КПТ-ТЕРАПЕВТА
(критерії є загальні, як для загальної спеціалізації, так і щодо КПТ з дітьми/підлітками, частота реакредитації - що п’ять років)

1. Бути активно практикуючим КПТ терапевтом протягом останніх п’яти років психотерапевтичної  практики  (мати зазвичай протягом робочого року щонайменше 5 пацієнтів на тиждень у терапії методом КПТ, тобто щонайменше 0.25 «ставки»). Для реакредитації як дитячого/підліткового КПТ-терапевта – щонайменше чверть зайнятості як психотерапевта є з дітьми та підлітками.

2. Продовження професійного розвитку як КПТ терапевта – щонайменше 150 кредитів за останні п’ять років. Для реакредитації як дитячого/підліткового КПТ терапевта – з них щонайменше 50 у сфері КПТ з дітьми/підлітками.

3. Регулярна участь у супервізіях – щонайменше 1 год. у місяць (12 год. у рік).

4. Дотримання етичних стандартів УІКПТ.

5. Членство в УІКПТ.

 

Психологу чи психіатру в Україні, який вирішив удосконалюватися в когнітивно-поведінковій психотерапії для себе потрібно визначитись де, у кого, коли і як навчатися.

 

При цьому потрібно враховувати свій досвід роботи, наявні навички консультування, бажані форми засвоєння матеріалу.

 

Фахівцям, що нещодавно отримали освіту психолога, лікаря або соціального працівника (або ще вчаться на вказаних фахівців), з малим досвідом роботи,  найімовірніше більше буде підходити ознайомчі семінари базового курсу в КІСПП.

 

Професіоналам з досвідом роботи, що мають досить клієнтів та зможуть підібрати випадки для супервізій,  краще підійде навчання в проекті Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії (потрібно буде за другий та третій роки зі своєї клінічної практики вибрати вісім клієнтів із чотирма різними типами розладів і надати аудио/відеозаписи роботи з ними). (Більш детально – на сайті http://i-cbt.org.ua/Training.html).

 

Традиційно в наших ВНЗах навчання відбувається або на лекціях, або на семінарських заняттях. При прослуховуванні лекції ефективність навчання дає близько п’яти відсотків засвоєння матеріалу. Самостійне читання більшою мірою, ніж лекція, вимагає залучення людини, що навчається в процес пізнання, дозволяє неодноразово повертатися до тексту, однак воно орієнтоване на теоретичне засвоєння матеріалу й дозволяє засвоювати близько 10% від прочитаного. Аудіо-візуальна форма навчання на семінарі з різними наочними прикладами дозволяє запам’ятати вже близько 20% інформації.

 

Форма навчання на тренінгу за допомогою пояснення й демонстрації на прикладах, як практично використовуються знання, дозволяє аудиторії побачити, почути й представити, яким образом можна застосувати отриману інформацію, вбудовуючи її в особистий досвід. Це дозволяє запам’ятовувати до 30% матеріалу.

 

Тренінг (від англ. train–тренуватися) - сукупність засобів і способів, спрямованих на розвиток тих або інших навичок і вмінь. Тренінг є одним із методів, що застосовуються у психології й психотерапії, у психокорекції й у навчанні, у коучінгу та ін., але на відміну від індивідуальної або групової психотерапії не обов’язково пов’язаний з лікуванням.

 

Ведучий тренінгу зорієнтований на вироблення навичок, а не на лікувальний вплив (хоча психологічна підтримка людини що навчається, може дати й поліпшення емоційного стану, а вироблені навички зіграти свою роль у поліпшенні адаптації).

 

У тренінгах для фахівців із психології й психотерапії основний фокус уваги зосереджений на формуванні вмінь психотерапевтичного консультування.

 

Тренінгова робота не зводиться тільки до навчання, іноді когнітивний компонент може бути відсутнім. Цінним для учасників тренінгу може виявитися одержання емоційного досвіду. А для практикуючих психологів і психотерапевтів це не менш важливо, ніж інформація про метод.

 

Психологічні й психотерапевтичні тренінги дуже часто стикаються з розвиваючим навчанням, в широкому сенсі.

 

При проведенні ефективного психологічного й психотерапевтичного тренінгу ведучому важливо усвідомлювати, що кожна людина має свої особливості засвоєння нового матеріалу. 

Ефективність навчання на тренінгу дуже залежить від особистої активності, того хто навчається.

 

Такий вид навчання на семінарах,  тренінгах і конференціях як дискусія, вимагає емоційного й інтелектуального залучення. Аудиторія може дискутувати як із тренером (якщо кількість учасників не більш семи), так і між собою. Тренер управляє дискусією, і результатом навчання стає досвід, який група придбала самостійно, тобто висновки, розв’язки або нова інформація будуть вироблені самими психологами й психотерапевтами й відразу стануть частиною їх особистого досвіду. У такий спосіб можна досягти більшого засвоєння нового матеріалу.

 

Найефективнішим є навчання на тренінгу, при якому люди використовують усі типи сприйняття й стають активними учасниками процесу навчання психотерапії. Це навчання на практиці з негайним застосуванням отриманих знань.