Інфоресурси

Депресія

«Ах, у мене така депресія!»

Дуже часто в побуті ми використовуємо терміни, не зовсім розуміючи їх значення. Наприклад, апатію називаємо лінню, а депресією – поганий настрій з дратівливістю. Але частіше навпаки: люди не звертають увагу на реально існуючі проблеми.

Пройти тест: http://www.karachevskiy.kiev.ua/Simptom_dep3.php

Депресія – психічний розлад, головними ознаками якого є стійке тривале зниження настрою, почуття туги, відчуття повної безперспективності. Цей стан може супроводжуватися руховою загальмованістю (як правило), іноді збудженістю, уповільненням мислення, тривогою, ідеями самозвинуваченням, розладом сну (раннє ранкове пробудження), порушенням апетиту, зниженням лібідо.

За даними ВОЗ, депресії до 2015 року вийдуть на перше місце серед усіх хвороб людства, випередивши серцево-судинні порушення і онкологію.

Депресія часто маскується під соматичні (тілесні) хвороби. У цьому випадку людина, буде скаржитися, в першу чергу, на втрату працездатності, слабкість, схуднення, високий артеріальний тиск, серцебиття, болі в животі, в суглобах, в спині і т.д. Говорити про погане загальне самопочуття, занепад сил та ін. Щоб розібратися в справжніх причинах цих порушень потрібна психодіагностична консультація.

Причини депресії можуть бути найрізноманітніші. «Сприятливим ґрунтом» може служити спадкова схильність або особливості виховання. Запустити сам механізм розвитку депресії можуть, як психотравмуючі стресові ситуації, наприклад, сварки і розставання, труднощі в спілкуванні, проблеми на роботі; так і важкі соматичні хвороби, прийом алкоголю, наркотиків тощо.

Насправді факторів, що беруть участь в розвитку депресій безліч. У кожному конкретному випадку їх поєднання і вагомість унікальні.

Найчастіше депресивний розлад може виявитися симптомом важкого психічного захворювання, що вимагає, як можна більш ранньої професійної допомоги.

Однак, що б не стало причиною, біохімічна основа депресії часто однакова.

Медичні дослідження показують, що виникнення депресії пов’язано з порушенням балансу деяких хімічних речовин (нейротрансмітерів), які передають сигнали від однієї нервової клітини головного мозку до іншої.

У зв’язку з цим для лікування депресії часто використовують антидепресанти. Вони пом’якшують симптоми депресії, виправляючи порушення хімічного балансу в нервових клітинах мозку.

Антидепресанти не викликають залежності (це дозволяє застосовувати їх тривалий час), відносно доступні, що може привести до їх безконтрольного застосування і серйозних наслідків. Вони різні за швидкістю розвитку ефекту, механізму дії, клінічними властивостями, побічнми ефектами, і тільки лікар знає, який із препаратів і в якіому дозуванні краще призначати при тих чи інших особливостях депресії.

Лікування таких станів завжди комплексне і неефективне без психотерапевтичної допомоги.

Психотерапія дозволяє хворому осмислити свої проблеми, побачити їх зв’язок з хворобливими переживаннями, змінити установки. Методи психотерапії бувають різні, важливо підібрати найбільш ефективний відповідно до інідівідуальних особливостей пацієнта.

Оцінити тяжкість депресії можна за шкалою Zung.

http://www.karachevskiy.kiev.ua/Simptom_dep3.php